Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 42 Харківської міської ради Харківської області

У ХЗОШ № 42 відносини побудовані на демократичних принципах:

• Участь кожної та кожного у житті школи
• Цінність різноманіття
• Рівні можливості
• Повага до людської гідності
• Мирне співіснування

Долучаючись до прийняття рішень на рівні школи, учні та учениці здобувають практичний досвід демократичної участі. Учнівське самоврядування - ефективний інструмент формування активної громадянської позиції, розвитку лідерських якостей, навичок самоорганізації та співпраці.

Що таке учнівське самоврядування?

Учнівське самоврядування - це право учнів та учениць через створені ними органи самоврядування колективно вирішувати питання організації освітнього процесу в школі, захисту своїх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у процесах демократичного врядування школою у межах повноважень, визначених чинним Законами України “Про освіту” (2017), “Про повну загальну середню освіту” (2020) та установчими документами закладу освіти.

За Законом усі учні мають право створювати органи самоврядування, обиратись і бути обраними до цих органів. Учнівське самоврядування може здійснюватись на рівні класу, іншого структурного підрозділу закладу освіти і на рівні всього закладу.

Обов’язкові ознаки справжнього учнівського самоврядування:

• Участь в учнівському самоврядуванні – це право, а не обов’язок учнів й учениць.
• Учнівське самоврядування представляє всіх учнів й учениць класу, іншого структурного підрозділу або всієї школи.
• Учнівське самоврядування є демократичним – учні та учениці самостійно обирають своїх представників, беруть участь у створенні й реалізації програми роботи самоврядування.
• Учнівське самоврядування є частиною громадського самоврядування закладу освіти, воно не може існувати відокремлено від загальної системи прийняття рішень. Воно передбачає право участі представників учнівського самоврядування у роботі дорадчих органів, робочих груп, тощо на рівні закладу освіти.
• Учнівське самоврядування задовольняє потреби та вирішує реальні проблеми учнів й учениць. Допомога дитячому будинку, притулку для тварин чи оформлення листівок для ветеранів не може бути основною діяльністю учнівського самоврядування. Ці дії спрямовані не на захист інтересів і вирішення проблем школярів, а на вирішення соціальних проблем поза межами школи.
• Учнівське самоврядування приймає реальні самостійні рішення. Якщо у своїх рішеннях самоврядування залежить від адміністрації школи або інших дорослих, воно перестає представляти інтереси учнів й учениць. Водночас, дорослі мають консультувати й підтримувати діяльність учнівського самоврядування.

Права та сфери впливу учнівського самоврядування

Відповідно Закону “Про повну загальну середню освіту” (2020) органи учнівського самоврядування мають право:

• брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

Органи учнівського самоврядування мають право разом із дорослими обговорювати планування роботи школи, долучатися до розроблення шкільних документів (наприклад, статуту школи, плану виховної роботи), правил школи, процедур прийняття рішень та реагування на ситуації нерівного ставлення, вносити пропозиції щодо облаштування фізичного середовища, організацію харчування, впливати на розподіл премій/винагород тощо.

• брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

Державна служба забезпечення якості освіти рекомендує залучати представників учнівського самоврядування до процесу самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти. За Законом учнівське самоврядування на рівних умовах з іншими органами громадського врядування заслуховують звіт керівника закладу освіти, оцінюють його діяльність і можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.

• захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому навчальному закладі;

Для цього здобувачі освіти мають бути ознайомленні з положеннями Статей 53 та 56 Закону “Про освіту”(2017) та Стаття 20 Закону “Про повну загальну середню освіту” (2020). Необхідно також розробити процедури реагування на порушення прав та інтересів учнів і механізмів їх захисту.

• вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм;

Учні та учениці можуть вносити пропозиції щодо вивчення додаткових предметів, факультативів, курсів за вибором, впливати на вибір щодо форм і методів проведення уроків, обговорювати систему оцінювання успішності учнів. Також необхідно долучати учнів й учениць до складання планів роботи школи (стратегії розвитку школи, річного плану, плану заходів щодо запобігання булінгу тощо).

• проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;

Процес розробки та реалізації проектів та учнівських ініціатив - є дієвим інструментом розвитку відповідальності, співпраці, утвердження віри у власні сили. Через навчальні проєкти реалізується сучасна філософія діяльнісного навчання, яка пропагує засвоєння знань, розвиток умінь і ставлення учнів та учениць через практичний досвід. Через шкільні проєкти учні можуть підсилювати партнерство школи з місцевими організаціями та брати участь у прийнятті рішень на рівні громади.

• через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

На засіданнях педагогічної ради учні й учениці можуть брати участь в обговоренні положення про роботу учнівського самоврядування, діяльність учнівських організації чи групи за інтересами, вирішення питання щодо нагородження чи відзначення учнів школи, долучення й реалізацію громадських проєктів у школі; представляти результати опитування учнів й учениць щодо поліпшення освітнього процесу в школі, відстоювати та захищати права та інтереси учнів.

Етапи розвитку

1. залучення всіх учнів та учениць школи до суспільно-корисної діяльності: розподіл громадських доручень і визначення їх змісту;
2. розширення діяльності у зв'язку із появою додаткових секцій;
3. чітка побудова структури самоврядування.

Зміст педагогічного керівництва

• об'єднання зусиль педагогів і учнів навколо цікавої справи; створення умов для спільної діяльності громадських організацій, об'єднань, учкому;
• спільне керівництво творчими групами і об'єднаннями, факультативами, гуртками, органами учнівського самоврядування;
• уміле поєднання, розподіл доручень виконавчого характеру з дорученнями організаторського характеру та залучення кожного до управлінської діяльності;
• виявлення і розстановка організаторів та виконавців на основі знань індивідуальних особливостей та потенційних можливостей кожного учня.

ПОЛОЖЕННЯ

Члени учнівського самоврядування від імені учнів школи, висловлюючи суверенну волю учнів, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини – учня – та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення учнівського самоврядування в школі, прагнучи розвинути і зміцнити демократію в суспільстві, приймають це Положення – основний закон учнівського самоврядування Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №42 Харківської міської ради Харківської області.

РОЗДІЛ І

Загальні положення

Стаття 1. Вищим органом учнівського самоврядування школи є учнівська конференція, яка скликається один раз на рік.

Стаття 2. Метою учнівського самоврядування є формування в учнів почуття господаря школи, класу, вміння співпрацювати на принципах партнерства, гласності, демократизму, захист прав та інтересів школярів.

Стаття 3. Учнівське самоврядування спрямовує свої зусилля на добрі та корисні справи, розвиток здібностей учнів і діє відповідно до вимог Декларації прав людини, Конвенції про права дитини.

Стаття 4. Основною мовою спілкування в школі є державна мова – українська та мова національних меншин. Учнівське самоврядування дбає про запровадження української мови в усіх сферах діяльності школи.

Стаття 5. Учнівське самоврядування сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Стаття 6. Учнівське самоврядування керується законодавством України, Статутом школи та власним Положенням і діє відповідно до Законів України «Про освіту», «Про громадські організації», «Про молодіжні організації» та «Про об’єднання громадян».

РОЗДІЛ ІІ

Права, свободи та обов’язки

Стаття 7. Усі члени «Паростку» є рівними у своїй гідності та правах.

Стаття 8. Особистість кожного члена «Паростку» є недоторканною і ніщо не повинно загрожувати його здоров’ю, обмежувати його права, ображати честь і гідність.

Стаття 9. Образою честі й гідності кожного члена «Паростку» є будь-які дії чи слова, що принижують честь, гідність іншої людини.

Стаття 10. Кожен член «Паростку» має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

Стаття 11. Кожен член «Паростку» має право на:

• доступність і безплатність повної загальної середньої освіти у школі;
• переатестацію з навчальних предметів;
• безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
• на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних і позакласних занять;
• на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та корекційно-відновною базою закладу освіти.

Стаття 12. Кожен член «Паростку» має обов’язки перед суспільством та школою.

Він зобов’язаний:

• пройти курс навчання в школі;
• оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не меншому, ніж визначений Державними стандартами загальної середньої освіти;
• підвищувати власний загальний культурний рівень;
• подати документ, що пояснює його відсутність на уроках;
• виконувати вимоги вчителів;
• дотримуватися законодавства, моральних та етичних норм, норм та правил поведінки в школі;
• дотримуватися вимог щодо запровадження і носіння в школі ділового стилю одягу (шкільної форми);
• брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;
• бережно ставитися до державного, шкільного й особистого майна;
• дотримуватися правил особистої гігієни.

Стаття 13. Кожен член «Паростку» має право на свободу думки та слова.

Стаття 14. Кожен член «Паростку» має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на власний вибір. Ця інформація не повинна порушувати честь, гідність кожного, хто навчається чи працює в школі.

Стаття 15. Кожен член «Паростку» має право обирати профіль навчання, мистецькі, творчі гуртки, студії за інтересами – на свій вибір.

Стаття 16. Кожен член «Паростку» має право знати свої права та обов’язки.

Стаття 17. Кожен член «Паростку» зобов’язаний неухильно дотримуватися Статуту школи, Положення учнівського самоврядування та інших документів школи.

Стаття 18. Кожен член «Паростку» має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 19. Кожен член «Паростку» має право брати участь в управлінні справами учнівського самоврядування школи, вільно обирати і бути обраними до органів унівського самоврядування школи, подати свою пропозицію, вимогу голові Вищої учнівської ради школи Учнівського самоврядування школи.

Стаття 20. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Стаття 21. Кожному члену «Паростка» гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 22. Кожен член «Паростку» має право брати участь у будь-яких сферах шкільного життя, ініціювати будь-які форми цього життя.

РОЗДІЛ ІІІ

Вибори

Стаття 23. Голова Вищої учнівської ради обирається учнями школи на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 24. Строк повноважень голови Вищої учнівської ради – 1 рік.

Стаття 25. Кандидатура має бути підтверджена не менше, як 100 підписами учнів 7-11 класів.

Стаття 26. Голова Вищої учнівської ради обирається шляхом таємного голосування на перервах, після уроків.

Стаття 27. Вибори Голови Вищої учнівської ради проводяться кожного року.

Стаття 28. Днем виборів слід вважати третій четвер листопада.

Стаття 29. Право бути обраним має учень (учениця) 8-11 класів школи.

Стаття 30. Офіційне оголошення результатів виборів Голови Вищої учнівської ради проводиться протягом 2 днів із дня проведення виборів.

Стаття 31. Новообраний Голова Вищої учнівської ради вступає на пост з моменту складання присяги на урочистій загальношкільній лінійці.

Стаття 32. Голова Вищої учнівської ради може бути присутнім на засіданні педагогічної ради школи (за потреби).