УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Михайло Петрович Старицький (1840 - 1904)

український письменник, режисер, актор, театральний та громадсько-культурний діяч

Біографія М.Старицького

Ознайомлення десятикласників з історичною драматургією Михайла Старицького. Урок

Драматургія Старицького

Громадянські мотиви поезії Старицького

Галерея жіночих образів у романі "Кармелюк"

Ліричні вірші

Облога Буші. Текст

Оборона Буші. Презентація

Драма Талан. Текст

Молодость Мазепы. Текст

М.СТАРИЦЬКИЙ Урок-семінар. Презентація

Пісня "Ніч яка місячна..." у виконанні Анатолія Солов'яненка

Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (нині Чорнобаївського району Черкаської області). Походив зі шляхетського роду.

Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 року померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків.

Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого дядька — батька композитора Миколи Лисенка. У 1851 році хлопця віддали до Полтавської гімназії, яка була на той час одна із кращих. Старицький 1856 року закінчив Полтавську гімназію, 1861 року одружився із сестрою композитора Лисенка Софією Віталіївною. 1864 року — Київський університет.

1871 року оселився у Києві, увійшовши в творчу співпрацю з Миколою Лисенком, вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».

Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

Під тиском імперської влади Старицький змушений був 1878 року емігрувати на деякий час за кордон. Повернувся в Україну 1880 року і знову розгорнув видавничу і театральну діяльність.

1883 року Михайло Старицький очолив перший професійний український театр. 1883 та 1884 років видав український альманах у двох випусках «Рада». 1885 року з низки причин він залишив групу корифеїв і заснував нову з молодих акторів. 1895 року залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі.

Творчість

На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко.

Перші твори Старицького були надруковані у 1865. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-их pp.

Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював українську групу. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями» та інші.

Поезія та переклади

Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами з Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, Мартіна Андерсена-Нексе, сербських пісень та ін.

Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у галицьких періодичних виданнях. У Києві були друковані казки в його перекладі (псевдонім М. Старченко) М. Андерсена (1873), сербські народні думи і пісні (1876), збірка поезій «З давнього зшитку. Пісні і думи» (1881 — 1883) та інші.

Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882).

Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема ділянка поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна». «Ох і де ти, зіронько та вечірняя»,. «Туман хвилями лягає»).

Драматургія

Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1883), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).

Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).

Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).

В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.

Проза

В останні роки свого життя, незважаючи на хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурей» (1897), «Разбойник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою.

Видання

• «Поезії» (1908)
• «Драматичні твори» (1907 — 10)
• «Вибрані твори» (1954)
• «Вибрані твори» (1959)
• «Твори в восьми томах» (1963 — 65).

За двома зайцями М. Старицький вільний доступ

Головний герой комедійної п`єси - легковажний цирульник (перукар) Свирид Голохвастов, який вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність, Голохвастов починає залицятися одразу до двох...

Талан М. Старицький вільний доступ

ДIЯ ПЕРША Чорна сторона за коном. З лiвого боку вiд актора йде навкоси ряд уборних; видко тiльки дверi, а першої уборної й середину, що пишно обставлена: килими, дорога мебель, свiчадо. З правого боку - кiнцi лаштункiв. Середина - вiльний для...

Останнi орли М. Старицький вільний доступ

Минуло сто рокiв вiдтодi, як Богдан Хмель приєднав разом з iншими землями й Київ до Росiйської держави. Не одна буря й напасть прокотилися над сивою головою матерi городiв руських за це столiття: не раз її грабували, палили, руйнували i поляки, i...

Облога Бушi М. Старицький вільний доступ

(Iсторична повiсть з часiв Хмельниччини) Ой напилися i сестри i браття кривавого пива край лугу,Та не дали нi себе, нi вiри святої ворогам на поругу!(Iз народної думи)

Не судилось (Панське болото) М. Старицький вільний доступ

Уличная сцена. - Я возроптал на современность, - Сигары. - Коечто из газет: силы клерикалов; отправка рабочих в Филадельфию. - Студенческий конгресс. - Письма I. Мерже. - Г. Гамбетта. - Вообще довольно скверно, - Письмо Ж. Занд к Луи Улъбаху.

Молодость Мазепы М. Старицький вільний доступ

Далеко разлился синий, могучий Днепр, убежал он от сел и городов в дикую степь и разлился, разметался на ее широкой груди. Есть где разгуляться ему здесь, на необъятном просторе; к этим вольным берегам еще не подступала суетная, продажная жизнь....

Бiографiя, творчiсть на сайтi "Клуб поезii"

М.Старицький - поезii