Комунальний заклад "Харківська гімназія № 42 Харківської міської ради"

Що таке гігієна?

За давньогрецькою міфологією, Гігієна — богиня здоров’я, дочка мудреця і лікаря Асклепія. Її іменем названа наука гігієна (з грецької υγιεινός — "цілющий"), що вивчає вплив умов життя та праці на людину та розробляє профілактичні заходи задля збереження здоров’я й довголіття.

Особиста гігієна — сукупність гігієнічних правил поведінки людини. Виконання правил особистої гігієни сприяє збереженню і зміцненню здоров’я людини. Вона включає правила гігієнічного догляду за тілом, порожниною рота, статевими органами, а також користування взуттям, білизною, одягом, житлом тощо.

Знання про правила особистої гігієни необхідні кожному відповідальному члену суспільства. Набуті в дитинстві гігієнічні знання та навички догляду за тілом забезпечать кращі умови для розвитку здоров’я, сприятимуть успіхам у навчанні та подальшому житті.

Шкіра

Шкіра виконує різноманітні функції, зокрема захищає органи й тканини, які розміщені під нею. Порушення діяльності окремих органів або систем можуть спричинити свербіж, печію або почервоніння, і навпаки — захворювання шкіри відбиваються на діяльності всього організму.

На поверхні шкіри осідає пил, нагромаджуються її відмерлі клітини, хвороботворні мікроорганізми, яйця глистів, речовини, що виділяються з потом, жир тощо. Забруднена шкіра не може нормально функціонувати, тому важливо вчасно її очищати. Найкращий спосіб — вмивання водою. Під дією води клітини епідермісу набрякають і відокремлюються разом із брудом, що осів на шкірі.

Здоров’ю шкіри сприяють правильний режим дня, раціональне харчування, чисті тіло та одяг, заняття фізкультурою, спортом, природні фактори (чисте повітря, вода, сонце).

Руки

Особливо важливо стежити за чистотою рук.Руками людина бере різні предмети — олівці, ручки, книги, зошити, м’ячі, іграшки, — гладить тварин, береться за ручки дверей, торкається різних предметів у туалетних кімнатах. На всіх цих предметах є бруд, часто невидимий для ока, який залишається на шкірі пальців. Якщо брати немитими руками продукти харчування або торкатися обличчя, то цей бруд через рот може потрапити в організм. Саме через брудні руки передається значна кількість різних хвороб від хворої людини до здорової.

Кишкові інфекції дуже часто потрапляють в організм через брудні руки. Особливо часто це трапляється влітку, коли температура повітря сприяє активації хвороботворних мікроорганізмів. Ознаками кишкових інфекцій є нудота, блювота, пронос. Кишкові інфекції різні за агресивністю і здатні призводити до небезпечних наслідків: зневоднення, різкого підвищення температури. Вони навіть можуть загрожувати життю.

У сезон простудних захворювань часте миття рук є одним із найголовніших способів зашкодити потраплянню хвороботворних мікробів до організму. Цей метод є дієвим і проти бактерій, і проти вірусів. Регулярне миття рук в рази знижує ризик заразитися гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ). ГРВІ та відомий нам усім представник цього класу хвороб — грип — особливо небезпечні своїми ускладненнями, серед яких запалення легенів і отит.

Гепатит А навіть називають "хворобою брудних рук". Спосіб передавання цього захворювання є фекально-оральним. Тобто немиті після туалету руки або забруднена їжа відкривають ворота для інфекції. Потім із кров’ю вірус потрапляє в печінку і руйнує її. Гепатит може протікати важко й призвести до незворотних порушень у печінці.

Гельмінтози — це захворювання, які спричиняють глисти (гельмінти). Погладити тварину, в якій живуть глисти, а потім забути помити руки — це дуже поширений спосіб потрапляння гельмінтів до організму людини. Найпоширеніші глисти, які ми "позичаємо" у тварин, — гострики й аскариди. Вони здатні «подарувати» безліч неприємностей: нудоту, слабкість, головний біль. Личинки глистів можуть потрапити до легень, м’язів, очей і оселитися там. Імовірними є непрохідність кишечника, алергія, а також інші важкі прояви.

Дорослі й діти повинні мити руки з милом перед кожним прийомом їжі, після повернення з громадських місць, після ігор, гімнастичних вправ, роботи (прибирання кімнати, робота на городі), після кожного відвідування туалету й перед сном. Для цього можна використовувати звичайне мило без додавання антибактеріальних компонентів (наприклад, триклозану або трикарбану), бо ці речовини спроможні викликати порушення нормальної мікрофлори шкіри та призводити до розладу функціонування ендокринної системи.

Не забувайте деякі нескладні правила, перетворіть їх на звичку — і ваші руки завжди будуть чистими, а ви — здоровими:

• Якщо намочити руки, але не відмити їх — мікроорганізми тільки радітимуть, розмножуючись ще активніше у вологому й теплому середовищі.
• Тверде мило має зберігатися в сухому стані, тому користуйтеся мильницею, в якій мило не розмокатиме.
• Намилюйте руки так, щоб утворювалася піна: що більше піни, то менше залишиться мікробів.
• Якомога частіше змінюйте рушник для рук: він завжди має бути сухим і чистим.

Ноги

Ноги потребують постійного догляду. Їх миють щодня перед сном прохолодною водою з милом, тому що на ногах особливо сильно пітніє шкіра й накопичується бруд. Після миття ноги потрібно ретельно витирати спеціальним рушником, особливо між пальцями.

Нерегулярне миття ніг, носіння брудних шкарпеток та взуття сприяють появі зопрілостей та потертостей, а також призводять до виникнення грибкових захворювань. Щоб запобігти неприємним наслідкам, треба також ретельно доглядати за взуттям: змінювати та чистити його, не одягати чуже взуття.

У лазні, басейні, на пляжі потрібно взуватися в спеціальні капці. Панчохи й шкарпетки слід міняти не рідше, ніж через на день. Вдома — перевдягатися у домашні черевики або капці.

Якщо пітливість не проходить, відчувається свербіння та присутні інші неприємні симптоми, зверніться до дерматолога.

Нігті

Брудні нігті — це ознака неохайної людини, яка не дотримується правил особистої гігієни.

Нігті на руках ростуть зі швидкістю приблизно 1 мм на тиждень, а на ногах — у 3–4 рази повільніше. Нігті на руках потрібно підстригати раз на тиждень, роблячи напівкруглий край, на ногах — раз на 3–4 тижні, роблячи прямий зріз, щоб не сталося вростання в шкіру. Краще стригти нігті після купання, коли вони м’якші.

Волосся

На голові людини росте 80–100 тисяч волосин. Кожна з них може жити 2–4 роки. Це нормально, коли за добу випадає кілька десятків волосин. Найбільш інтенсивно зміна волосся відбувається навесні та влітку.

Мити голову потрібно мірою його забруднення. Частота миття визначається індивідуально й залежить від цілого ряду факторів: типу волосся і шкіри, довжини волосся, характеру діяльності, пори року тощо. При цьому треба враховувати, що чим м’якші засоби для миття голови, тим частіше її треба мити. Попри все голову необхідно мити регулярно, не рідше одного разу на 6–7 днів (якщо волосся нормального типу і здорове). Мити надто часто не варто, однак і чекати надмірного забруднення волосся теж не слід. Не можна допускати свербіння шкіри, жирних пасм, значної кількості лупи.

На те, як часто потрібно мити волосся, впливає харчування, засоби для укладання волосся, пора року тощо. Так, споживання з їжею великої кількості вуглеводів, висококалорійної їжі значно пришвидшує засалювання волосся.

Взимку голову миють частіше, тому що головний убір не дозволяє голові "дихати", через що виділяється більше шкірного сала й волосся швидко стає жирним. Перед миттям необхідно ретельно розчесати волосся. Це дозволяє вимити з волосся лусочки відмерлих клітин шкіри, які після розчісування краще відділяються. Спочатку слід добре змочити волосся й голову теплою водою.

Розчісувати волосся потрібно щодня. Не можна розчісувати мокре або вологе волосся. Обважніле волосся легко обривається. Для розчісування краще використовувати щітку з натуральною щетиною, а якщо волосся посилено випадає — спеціальний гребінь із рідкими зубцями.

І гребінець, і масажна щітка повинні бути суворо індивідуальними. Коли вони забруднюються, їх треба очищати мильною гарячою водою або 10% розчином нашатирного спирту.

Ротова порожнина

Кожна людина повинна стежити за чистотою зубів, бо їхній стан впливає на здоров’я, настрій, міміку й поведінку. Приємно бачити людину зі здоровими зубами, і навпаки — неприємне враження справляє людина з гнилими зубами. Крім того, хворі зуби є сприятливим середовищем для збудників таких захворювань, як ангіна, ревматизм, поліартрит, гастрит, серцево-судинні захворювання тощо.

Зуби здатні до природного очищення: інтенсивне жування сирих овочів і фруктів, не надто розвареного м’яса, черствого хліба очищує зуби та масажує ясна і піднебіння. При цьому посилюється виділення слини, що нейтралізує багато шкідливих факторів. Крім того, така слина містить мало муцину (білкової речовини, що бере участь в утворенні м’яких зубних відкладень). Однак природне очищення не відбувається вночі, а раціон сучасної людини не завжди може забезпечити таку функцію організму, тому зуби потрібно чистити.

Харчові залишки, відмерлі клітини епітелію слизової оболонки рота, різні бактерії утворюють м’який зубний наліт. Невидалений м’який зубний наліт, насичений мінеральними солями, перетворюється на тверді зубні відкладення або зубні камені. Вони утворюються на зубах поблизу ясен і мають колір від світло-сірого до темно-коричневого. Зубний камінь може бути причиною запалення ясен, неприємного запаху з рота.

Кислоти, що утворюються при розкладанні харчових залишків, та мікроорганізми беруть участь у розвитку карієсу зубів (гниття) — руйнування зуба з утворенням у ньому порожнини. При цьому виникає сильний біль від прийому холодної або гарячої, кислої або солоної їжі. Якщо такий зуб не запломбувати з початку захворювання, то всередині розвинеться складний запальний процес із ураженням зубного нерва, кореня й окістя. Каріозні зуби, як і інші вогнища хронічного запалення, можуть стати причиною гаймориту, тонзиліту, отиту, менінгіту, а також ревматизму, бронхіальної астми, хвороб нирок. За наявності каріозних зубів їжа потрапляє в шлунок погано пережованою і мало просоченою слиною. Така їжа механічно подразнює стінки кишечника, шлунка і повільніше перетравлюється. Внаслідок цього виникають хронічні гастрити, коліти, болі в животі, закрепи тощо.

Чищення зубів

Спочатку потрібно вимити руки з милом і добре промити зубну щітку під струменем води. Потім ретельно прополощіть рот водою кімнатної температури, на змочену зубну щітку покладіть трохи зубної пасти чи порошку й чистіть при зімкнутих зубах їхні передні й бічні поверхні. Для звільнення від залишків їжі міжзубних щілин потрібно вміти робити щіткою вимітальні вертикальні рухи: при очищенні верхніх зубів — зверху вниз, нижніх — знизу вгору. В жодному разі не можна чистити зуби щіткою з одного боку в інший! У такий спосіб не вичищається простір між зубами. Далі круговими рухами чистять поверхні корінних зубів.

Чистити зуби слід вранці (після їжі) та ввечері (перед сном) 2,5–3 хвилини. Після чищення зубів потрібно ретельно прополоскати рот теплою водою 2–3 рази.

Після чищення зубів слід зняти наліт, який утворюється на язику. Язик чистять в напрямку від кореня до кінчика (найкраще за допомогою насадки на зубній щітці).

У кожної людини повинна бути власна зубна щітка. Вона зберігається вертикально, щетинками догори. Щодня зубну щітку ретельно промивають теплою водою, попередньо намиливши.

Для збереження здоров’я зубів, крім стандартного догляду, їм потрібне певне щоденне жувальне навантаження. Тож варто вводити до основного раціону більше фруктів, овочів, чорного хліба, сиру та молока. Слід уникати різкого переходу від гарячої їжі до холодної і навпаки. Солодощі можуть застрягати в зубах та прилипати до них — не треба ними захоплюватися. Під час занять контактними видами спорту треба захищати зуби спеціальними засобами, використовувати капу.

Дуже важливо бороти погані звички: не можна смоктати пальці, гризти тверді предмети (олівці, ручки, горіхи, льодяники тощо). Крім того, ось іще один аргумент не починати палити: під дією тютюну зуби жовтіють, руйнується їхня емаль, виникають хвороби ясен. Двічі на рік слід відвідувати стоматолога. Звертайтеся до фахівця за перших ознак захворювання зубів чи ясен.

Інтимна гігієна

Дуже важливим елементом особистої гігієни є гігієна статевих органів, або інтимна гігієна. Від її дотримання залежить здоров’я та репродуктивні функції майбутніх чоловіків і жінок протягом усього життя.

Інтимні зони необхідно мити мінімум раз на день, використовуючи теплу воду. Для цього потрібно виділити спеціальний рушник, яким буде користуватися тільки одна людина. Так само щодня слід змінювати білизну, віддаючи перевагу просторій та зручній, виробленій із натуральних тканин. Щоденний догляд за статевими органами юнаків — це миття під душем. Не рідше, ніж двічі на день, треба обмивати статеві органи теплою водою з милом. Спати юнаку бажано в трусах чи піжамі вільного крою, щоб не порушувати кровообіг у статевих органах. Якщо не дотримуватися цих правил, під крайньою плоттю статевого члена накопичуватимуться виділення, які можуть спричинити її подразнення і навіть гнійне запалення.

У підлітковому віці у хлопців вперше з’являються полюції. Полюція є мимовільним сім’явиверженням, яке зазвичай відбувається уві сні. У цьому випадку не варто засмучуватися, адже мокре простирадло свідчить про статеве дозрівання чоловіка. Зазвичай полюція може виникати один раз за ніч, і статистичною нормою є її поява 1–2 рази на тиждень. Проте залежно від індивідуальних особливостей розвитку організму частота полюцій може змінюватися, і в деяких випадках це відбувається частіше, рідше або зовсім не відбувається.

Менструальна гігієна

У старших дівчаток (9–14 років) починаються менструації протягом 3–7 днів щомісяця. При цьому слід дотримуватися гігієнічних і санітарних правил, а саме:

• Варто користуватися гігієнічними прокладками, які потрібно змінювати кожні 3–4 години.
• Під час заміни гігієнічних або багаторазових прокладок бажано помити зовнішні статеві органи водою з милом або засобом для інтимної гігієни, якщо є така змога.
• Використані гігієнічні прокладки (тампони) можна скласти в поліетиленовий пакетик і викинути у відро для сміття або санітарний бокс.
• Після того як прокладки (тампони) було замінено, потрібно обов’язково вимити руки з милом.
• Біль від черевних спазмів під час менструації є звичайним явищем. Для зменшення болю рекомендується відпочити у відведеному місці (наприклад, у медпункті).

За матеріалами "Навчання дітей правил особистої гігієни"